Автор: Команда експертів (технологічний та юридичний відділи) Bio Light
Етикетка — це перше, що бачить споживач, і перше, що перевіряє інспектор. З 2025–2026 років вимоги до маркування дієтичних добавок в Україні значно посилились: додались нові обов'язкові елементи, зросли штрафи, а АМКУ активно штрафує за будь-які формулювання, які натякають на лікувальні властивості.
У цій статті ми зібрали все, що потрібно знати виробнику чи замовнику виробництва про правильне маркування — без юридичного жаргону, з конкретними прикладами.
Нормативно-правові акти, що регулюють маркування дієтичних добавок
Маркування БАДів в Україні не регулюється одним документом — вимоги розкидані між кількома законами та наказами різного рівня. Нижче — структурований перелік: спочатку основні акти, без яких неможливо скласти етикетку, потім додаткові, які слід враховувати в окремих ситуаціях.
Основні нормативні акти (обов'язкові для кожної етикетки)
1. Наказ МОЗ України №1114 від 19.12.2013 — «Про затвердження Гігієнічних вимог до дієтичних добавок» (зареєстровано в Мін'юсті 27.12.2013 за №2231/24763).
Головний галузевий документ саме для дієтичних добавок. Розділ III (п. 3.1–3.4) містить конкретний перелік обов'язкових написів на етикетці, три обов'язкові застереження та заборони щодо лікувальних тверджень. Додатки 1–2 визначають дозволені вітаміни, мінерали та їх форми. Розділ II (п. 2.5) — вимоги до дозування. На стадії прийняття перебувають зміни до цього наказу, які запровадять чітку ієрархію перевірки доз (EFSA UL → Safe Level → національні таблиці) та розширений перелік дозволених речовин (Додаток 3 — рослини, амінокислоти, мікроорганізми).
2. Закон України №2639-VIII від 06.12.2018 — «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».
Базовий закон для маркування всіх харчових продуктів, включно з дієтичними добавками. Визначає: — ст. 6: перелік обов'язкової інформації (назва, склад, оператор ринку з кодом ЄДРПОУ, термін придатності, умови зберігання, країна походження тощо); — ст. 10: мовні вимоги (вся обов'язкова інформація — українською); — ст. 12: порядок зазначення інгредієнтів (за зменшенням маси); — ст. 15: правила виділення алергенів; — вимоги до розміру шрифту: мінімальна висота малих літер (x-height) — 1,2 мм, для упаковок площею менше 80 см² — 0,9 мм. Штрафи: неточна інформація — 15 МЗП (~129 705 грн), порушення щодо алергенів — 30 МЗП (~259 410 грн).
Примітка: Закон має декілька редакцій, що набувають чинності в різні дати, зокрема чергова редакція — 16.09.2026. Рекомендуємо відстежувати зміни.
3. Закон України №4122-IX від 05.12.2024 — «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання виробництва та обігу дієтичних добавок».
Набрав чинності 26.03.2025, введений в дію 27.09.2025. Стосовно маркування встановлює ключову вимогу: маркування продукту має відповідати тому, що подано до Держпродспоживслужби у повідомленні (нотифікації). Будь-яка розбіжність між етикеткою та повідомленням — штраф 640 000 грн для юросіб, 600 000 грн для ФОП.
Також закріплює повноваження МОЗ щодо затвердження переліків дозволених речовин та максимально допустимих доз.
4. Закон України №771/97-ВР від 23.12.1997 — «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (в редакції від 27.09.2025 з урахуванням змін від Закону №4122-IX).
Рамковий закон для всіх харчових продуктів. Містить оновлене визначення дієтичної добавки (ст. 1), обов'язки операторів ринку (ст. 20), вимоги до простежуваності та номера партії (ст. 22), загальні вимоги до маркування (ст. 39). Є «материнським» законом, до якого вносились зміни Законом №4122-IX.
Додаткові акти, які слід враховувати
5. Закон України №270/96-ВР «Про рекламу».
Стосується не лише реклами, а й маркування. Забороняє приписувати дієтичним добавкам лікувальні властивості. Після змін, внесених Законом №4122-IX, формулювання уточнено: заборонено посилатися на лікувальні властивості в рекламі дієтичних добавок, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та контролю ваги. АМКУ застосовує цей закон у поєднанні із Законом «Про захист від недобросовісної конкуренції» — саме на цій підставі у 2024–2025 роках було накладено штрафи на десятки мільйонів гривень.
6. Закон України №236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції».
Ст. 15-1 — поширення неправдивих відомостей про властивості товарів. АМКУ активно використовує саме цю статтю для штрафування виробників за лікувальні твердження на упаковках та в рекламі БАДів. Штрафи за цією статтею не мають фіксованої верхньої межі та розраховуються індивідуально — практика 2025 року показує суми від 250 тис. до 38+ млн грн за одну справу.
7. Наказ Мінекономрозвитку №914 від 04.08.2015 — «Про затвердження визначень основних одиниць SI… та Правил застосування одиниць вимірювання».
Визначає правила написання одиниць виміру на маркуванні. Згідно з цим наказом позначення одиниць SI мають зазначатися латиницею (mg, μg, g). Водночас Закон №2639-VIII вимагає інформацію українською мовою. Ця колізія створює практичну рекомендацію: використовувати комбінований формат — «мг(mg)», «мкг(μg)» — який задовольняє обидві вимоги.
8. Наказ Мінагрополітики №244 — порядок надсилання повідомлення про намір першого введення в обіг.
Безпосередньо до тексту маркування не відноситься, але визначає форму повідомлення (нотифікації), в якій зазначається назва продукту та до якого додається зразок етикетки. Після нотифікації маркування стає юридично зафіксованим — будь-яка зміна вимагає повторного повідомлення.
9. Наказ МОЗ №45 від 08.01.2024 — «Вимоги до харчових добавок».
Якщо у складі БАДу є харчові добавки (барвники, консерванти, підсолоджувачі тощо), їх маркування має відповідати вимогам цього наказу. Зокрема, встановлені спеціальні вимоги до маркування столових підсолоджувачів та попередження про алергени.
10. Постанова КМУ від 03.03.2022 №186 — «Деякі питання маркування харчових продуктів в умовах воєнного стану».
Тимчасово спрощує вимоги до маркування: дозволяє реалізацію продуктів з інформацією мовою, відмінною від державної. Діє на період воєнного стану. Однак для дієтичних добавок, що проходять нотифікацію, зразок етикетки подається державною мовою, тому на практиці українська мова маркування залишається обов'язковою.
11. Директива ЄС 2002/46/EC — «Про зближення законодавств держав-членів щодо дієтичних добавок».
Не є обов'язковою в Україні напряму, але важлива з двох причин: Закон №4122-IX гармонізований саме з цією директивою (визначення, підходи до маркування та дозування); якщо продукт також продається в ЄС, маркування має відповідати і українським, і європейським вимогам.
12. Регламент ЄС №1169/2011 — «Про надання споживачам інформації про харчові продукти».
Аналогічно — не є частиною українського законодавства, але Закон №2639-VIII базується на цьому регламенті. Корисний як референс для розуміння логіки вимог до розміру шрифту, виділення алергенів та структури маркування.
Обов'язкові елементи етикетки
Нижче — повний перелік того, що має бути на кожній етикетці дієтичної добавки. Відсутність будь-якого з цих елементів може стати підставою для штрафу.
1. Назва «ДІЄТИЧНА ДОБАВКА»
Це перший і критично важливий елемент. Згідно з п. 3.1 Наказу МОЗ №1114, на етикетці обов'язково має бути зазначено, що продукт є дієтичною добавкою. Ця назва має бути добре помітною — не дрібним шрифтом десь у кутку, а чітко та зрозуміло.
2. Назва продукту
Комерційна назва продукту відповідно до ст. 6 Закону №2639-VIII. Важливо: після набрання чинності Закону №4122-IX назва на етикетці повинна точно збігатися з назвою, зазначеною у повідомленні (нотифікації) до Держпродспоживслужби.
3. Повний склад з кількістю кожного інгредієнта
Перелік інгредієнтів із зазначенням їх кількості. Інгредієнти вказуються в порядку зменшення їх маси (ст. 12 Закону №2639-VIII). Активні речовини — з точним дозуванням на одну одиницю продукту (таблетку, капсулу, порцію). Допоміжні речовини — перелічити окремо.
4. Рекомендована добова доза
Згідно з п. 3.1 Наказу МОЗ №1114, необхідно зазначити рекомендовану кількість (порцію) дієтичної добавки для щоденного споживання. Наприклад: «Дорослим по 1 капсулі на день під час їжі».
5. Три обов'язкові застереження
Наказ МОЗ №1114 (п. 3.1) вимагає три написи, які мають бути на кожній етикетці без винятку:
«Не перевищувати вказану рекомендовану добову дозу для щоденного споживання» — дослівний напис, передбачений законодавством. Скорочувати чи перефразовувати не рекомендується.
«Дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування» — інформує споживача, що БАД доповнює, а не замінює звичайне харчування.
«Зберігати в недоступному для дітей місці» — обов'язковий напис з міркувань безпеки.
Ці три фрази — не рекомендації, а вимога закону. Відсутність будь-якої з них є підставою для штрафу.
6. Інформація про оператора ринку
Згідно із Законом №2639-VIII (ст. 6) на етикетці обов'язково зазначається:
Повна назва юридичної особи або ФОП.
Код ЄДРПОУ (для юросіб) або РНОКПП (для ФОП). Відсутність коду ЄДРПОУ — одна з найчастіших критичних помилок. Штраф — до 640 000 грн.
Юридична адреса оператора ринку.
7. Інформація про виробника
Якщо виробник і оператор ринку — різні суб'єкти (наприклад, при контрактному виробництві), на етикетці зазначається назва та адреса виробника.
8. Термін придатності та умови зберігання
Термін придатності: вказується у форматі «Вжити до: ДД.ММ.РРРР» або «Термін придатності: N років з дати виробництва».
Умови зберігання: температурний режим, вологість, захист від світла. Наприклад: «Зберігати в сухому, захищеному від світла місці за температури від +5°C до +25°C і відносній вологості не більше 75%».
9. Номер партії
Згідно зі ст. 22 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (№771/97-ВР) інформація про партію обов'язкова для забезпечення простежуваності продукту.
10. Алергени
Відповідно до ст. 15 Закону №2639-VIII, алергени мають бути чітко виділені в складі — шрифтом, що відрізняється від основного тексту (наприклад, жирним або великими літерами). Штраф за неправильне зазначення алергенів — до 259 410 грн для юросіб (30 мінімальних заробітних плат у 2026 році).
11. Чиста кількість продукту
Кількість одиниць в упаковці та маса вмісту однієї одиниці. Наприклад: «60 капсул. Маса вмісту 1 капсули: 500 мг(mg) ±7,5%».
Заборонені формулювання: що не можна писати
Це одна з найбільш ризикових зон. Наказ МОЗ №1114 (п. 3.2–3.4) та Закон «Про рекламу» (№270/96-ВР) встановлюють чіткі заборони. А практика АМКУ за 2024–2025 роки показує, що за порушення цих заборон штрафи вимірюються десятками мільйонів.
Абсолютно заборонено
Лікувальні твердження в будь-якій формі: «лікує», «зцілює», «запобігає захворюванням», «для лікування».
Назви конкретних захворювань: «при гіпертонії», «для профілактики артриту», «допомагає при депресії».
Медична термінологія: «діагностика», «терапія», «лікувальна дія», «клінічно доведено лікує».
Позиціонування як лікарський засіб: «замінює ліки», «краще за антибіотики», «природний аналог [назва ліків]».
Твердження про «швидку дію» або «миттєвий ефект» — АМКУ кваліфікує їх як лікувальні.
Сіра зона — краще уникати
«Цей продукт не призначений для діагностики, лікування або профілактики захворювань» — поширена фраза, яку багато хто копіює з американського ринку (FDA disclaimer). В Україні вона проблемна: хоча формально заперечує лікувальні властивості, але згадує медичні терміни «діагностика», «лікування», «профілактика». Рекомендація — не використовувати.
Правильний напис
Замість розгорнутих заперечень достатньо короткої фрази:
«Не є лікарським засобом»
Цей напис є усталеною ринковою практикою в Україні та не містить заборонених термінів.
Що дозволено
Загальні функціональні твердження — за умови, що вони не вводять в оману і не згадують конкретних хвороб:
«Сприяє нормальній роботі імунної системи» — допустимо.
«Лікує грип» — заборонено.
«Містить цинк, який сприяє підтриманню нормального стану шкіри» — допустимо.
«Усуває прищі та дерматит» — заборонено.
Важливо: будь-які функціональні твердження мають бути науково обґрунтовані та відповідати вимогам до тверджень про користь для здоров'я.
Мова маркування та одиниці виміру
Мова — тільки українська
Відповідно до ст. 10 Закону №2639-VIII, уся обов'язкова інформація на етикетці має бути державною мовою. Це стосується не лише основного тексту, а й застережень, інформації про склад, умов зберігання.
Винятки: торговельна марка та адреса іноземного виробника (крім назви країни) можуть зазначатись мовою оригіналу.
Одиниці виміру — комбінований формат
Найбезпечніший варіант — вказувати одиниці виміру українською мовою з SI-позначеннями в дужках:
Правильно: «25 мг(mg)», «300 мкг(μg)»
Ризиковано: «25 mg» (тільки латиницею, без українського написання)
Хоча міжнародна система одиниць (SI) дозволена, Закон №2639-VIII вимагає інформацію українською мовою. Комбінований формат — це безпечний компроміс, який задовольняє обидві вимоги.
Вимоги до розміру шрифту
Закон №2639-VIII встановлює мінімальну висоту малих літер (x-height) — 1,2 мм. Для упаковок площею менше 80 см² допускається 0,9 мм.
Крім розміру, текст має бути:
Розбірливим та чітким.
Контрастним до фону (наприклад, темний текст на світлому тлі).
На видному місці — не на згині, не під клапаном.
Не має стиратися протягом усього терміну придатності.
Приклад правильно оформленої етикетки
Нижче — структура тексту етикетки, яка відповідає всім вимогам законодавства:
ДІЄТИЧНА ДОБАВКА [НАЗВА ПРОДУКТУ] [Кількість] [форма випуску]
Склад на 1 [одиницю]: [інгредієнт 1] — [кількість] мг(mg), [інгредієнт 2] — [кількість] мкг(μg). Допоміжні речовини: [перелік]. Маса вмісту 1 [одиниці]: [маса] мг(mg) ±7,5%
Добова доза, що рекомендована для щоденного споживання: дорослим по [кількість] [одиниць] на день [спосіб вживання].
Не перевищувати вказану рекомендовану добову дозу для щоденного споживання. Дієтичні добавки не слід використовувати як заміну повноцінного раціону харчування.
Застереження: [перелік]. Перед вживанням рекомендується проконсультуватися з лікарем. Не є лікарським засобом.
Зберігати в недоступному для дітей місці. Умови зберігання: [деталі].
ТУ У [номер]
Відповідальна особа / Оператор ринку: [Назва] Код ЄДРПОУ: [код] [Адреса]
Виробник: [Назва та адреса]
Термін придатності: [строк] з дати виробництва. Номер партії: [номер/дата].
Типові помилки, які ми бачимо на практиці
Працюючи з десятками замовників, ми в Bio Light часто зустрічаємо одні й ті самі помилки на етикетках. Ось найпоширеніші:
Відсутній код ЄДРПОУ. Дивно, але це помилка №1. Багато етикеток містять назву компанії та адресу, але код ЄДРПОУ пропущено. Штраф — до 640 000 грн.
Фраза з американського ринку замість «Не є лікарським засобом». Як зазначено вище, розгорнуте заперечення з медичними термінами може створити більше проблем, ніж вирішити.
Одиниці виміру тільки латиницею. «500 mg» замість «500 мг(mg)». Формально — порушення мовних вимог.
Алергени не виділені. Алергени є в складі, але нічим не відрізняються від решти тексту. Закон вимагає візуального виділення.
Відсутність номера партії. Часто забувають або відкладають «на потім». Але без номера партії продукт не відповідає вимогам простежуваності.
Скорочення обов'язкових фраз. «Не перевищувати дозу» замість повного формулювання. Або «Зберігати від дітей» замість «Зберігати в недоступному для дітей місці». Рекомендуємо використовувати точні формулювання з Наказу МОЗ №1114.
Виробництво дієтичних добавок «під ключ» від ТОВ «Біо Лайт»
Правильне маркування — це не просто дотримання формальностей. Це захист вашого бізнесу від штрафів, які вимірюються сотнями тисяч гривень, і репутаційних ризиків.
ТОВ «Біо Лайт» — контрактне виробництво дієтичних добавок у Запоріжжі. Ми беремо на себе:
✓ Розробку тексту етикетки відповідно до Закону №4122-IX, Закону №2639-VIII та Наказу МОЗ №1114. ✓ Перевірку складу та дозувань за ієрархією EFSA (Upper Limit → Safe Level → національні таблиці). ✓ Аудит існуючих етикеток на відповідність новим вимогам. ✓ Допомогу з підготовкою пакету документів для нотифікації. ✓ Виробництво готового продукту з комплаєнтним маркуванням.
Зв'яжіться з нами: biolight.com.ua
Статтю підготовлено командою ТОВ «Біо Лайт», м. Запоріжжя. Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для остаточних рішень рекомендуємо консультацію з кваліфікованим фахівцем.
Основні джерела: Наказ МОЗ України №1114 від 19.12.2013 (п. 3.1–3.4); Закон України №2639-VIII від 06.12.2018 (ст. 6, 10, 12, 15); Закон України №4122-IX від 05.12.2024; Закон України №771/97-ВР від 23.12.1997 (ст. 20, 22, 39); Закон України №270/96-ВР «Про рекламу»; Закон України №236/96-ВР «Про захист від недобросовісної конкуренції»; Наказ Мінекономрозвитку №914 від 04.08.2015; Наказ Мінагрополітики №244; Наказ МОЗ №45 від 08.01.2024; Постанова КМУ №186 від 03.03.2022; Директива ЄС 2002/46/EC; Регламент ЄС №1169/2011; Рішення АМКУ за 2024–2025 рр.
